Проблеми, пов'язані з тим, щоб привчити малюка окремо доставляють батькам немало занепокоєння і додаткового клопоту. А виникають ці проблеми у тому випадку, коли батьки спочатку намагаються полегшити собі життя і укладають дитину спати з собою. Тоді в нічний період не треба схоплюватися в сонному стані до малюка, який вимагає годування або зміни памперса. Усе це можна зробити, не встаючи з ліжка. Особливо це полегшує життя тим матусям, які вигодовують малюка грудним молоком.

Так навіщо ж тоді відучувати малюка від спільного з батьками нічного сну, якщо все так чудово?

У тому, що дитина спить разом з батьками, є декілька переваг, але варто враховувати і певні недоліки.

Переваги сну дитини в ліжку батьків досить таки прості:

Немовля, особливо в перші, місяці свого життя, вимагає частого годування. Малюк може прокинутися кілька разів впродовж ночі, щоб насититися материнським молоком. Якщо малюк спить окремо від мами, то їй доводиться вставати кожного разу, щоб нагодувати малюка.

Вже давно встановлений факт, що молоко виробляється в жіночому організмі в найбільшому об'ємі в нічний період, але це твердження актуальне для тих матусь, які вночі сплять, а не схоплюються без кінця, щоб нагодувати свого малюка і знову закачати.

Спільний сон матері і малюка робить на обох благотворний психологічний вплив. І мама, і дитина не піддаються тривозі так, як при спільному сні у них дотримується тілесний контакт.

Недоліки спільного сну полягають в наступному:

Звикнувши спати з батьками, дитина почуває себе комфортно саме на батьківському ліжку в компанії з мамою, яка і погодує грудьми і укриє ковдрочкою і прожене кошмар при необхідності. Папі в цьому ліжку місця немає. Чоловікові доводиться спати окремо від дружини, що у свою чергу створює додаткові проблеми в стосунках в сім'ї.

Основна незручність, пов'язана з тим, що малюк спить в ліжку з батьками, полягає в тому, що у самих батьків немає можливості знаходитися в цей період наодинці, що дуже важливо для подружжя. В даному випадку йдеться не лише про неможливість у присутності дитини займатися сексом, але важливо враховувати і наявність спального простору. Утрьох в одному ліжку може бути тісне, особливо, коли малюк вже підріс, а спати йому привычнее в обіймах батьків, чим у власному ліжечку.

Не варто забувати і про те, що батьки, що заснули, забувшись уві сні, можуть придавити дитину, травмувати її.

Так в який же період варто почати зайнятися привчанням малюка спати окремо від батьків?

Це питання актуальне для тих батьків, які дозволили собі розслабитися спочатку і привчили малюка спати з собою.

Дитина росте, займає у батьківському ліжку все більше місця, та і дорослішання чоловічка вимагає того, щоб малюк привчався до самостійності. То чом би не розпочати саме з цього?

Педіатри і дитячі психологи найчастіше рекомендують привчати дитину спати в окремому ліжечку з віку від 6 місяців так, як цей період вважається найсприятливішим. Сон дитини в цьому віці міцніший і триваліший. Малюк спить довше і не прокидається серед ночі, тобто у батьків не виникає необхідності вставати, щоб погодувати його і знову покласти спати.

Легше відучити дитину спати в компанії батьків буде у тому випадку, якщо грудне годування скорочене до періоду в денні години, або коли малюк перекладений на штучне вигодовування.

Дитині простіше звикнути до власного ліжечка у тому випадку, коли він проявляє бажання спати самостійно, відсовується від батьків під час сну. Малюк може просто не любити, коли його постійно обіймають або придавлюють.

Спальне місце дитини варто обладнати так, щоб перебування в нім було для малюка безпечним і комфортним. У дитини не повинно виникати можливості вивалитися з ліжечка. Матрац і подушка мають бути в міру м'якими.

Фахівці часто звертають увагу батьків, що почали привчати дитину спати окремо на те, що спальне місце малюка повинне служити в першу чергу для сну, а не перетворюватися на ігровий майданчик. Часто іграшки притягають дитину, збуджують його цікавість і будять.


Ще одна рада полягає в частому тілесному контакті дитини з батьками впродовж дня, це дозволить уникнути дефіциту спілкування дитини з батьками за допомогою тілесних дотиків. Отримавши вдень свою дозу обіймів, у кожного малюка вона своя, дитина вночі спокійно і міцно спатиме. Під тілесним контактом мається на увазі такий прояв батьківської ласки, як поцілунки, гладіння по голові або спинці, але ні в якому разі не йдеться про тягання малюка на руках.

Якщо перебування малюка у батьківському ліжку затягнулося, то варто розуміти, що відправляючи дитину спати в його власне ліжечко, необхідно супроводжувати цю дію приємним напуттям таким, як цікава і добра казка. Тоді малюк з нетерпінням чекатиме вечора, щоб швидше зануритися в сон в місці, яке є відправною точкою в казкові подорожі у світі снів.

Як привчити дитину спати окремо?

Питання про те, як привчити дитину спати всю ніч у своєму ліжечку, рано чи пізно постає перед кожними батьками, особливо якщо вони практикували спільний сон з малюком. У цій справі виключно важливий поступовий підхід.

Не можна просто віднести дитину в її колиску в іншу кімнату і замкнути за собою двері. Дитина буде плакати, а гормони стресу, які активізуються в її незміцнілому організмі, стануть негативно впливати на мозок і нервову систему, порушуючи етапи природного розвитку.

Як не зіпсувати дитині психіку?

Розумові процеси вашого малюка зараз чисто інстинктивні. Тому якщо в його ліжечку ви граєтесь спочатку, потім годуєте, а потім – вперто намагаєтеся змусити його спати, він вже точно не зрозуміє, що вам від нього потрібно.

Ліжечко вашого малюка повинно бути призначене лише для його сну – тут не може бути інших варіантів. Інакше привчання його відпочивати в ньому дасться вам важко.

Щоб сформувати у дитини звичку спати в своїй колисці, неодмінно потрібна поступовість і м’якість у діях. Багато дитячих психологів радять і зовсім відмовлятися від спільного сну, оскільки відівчити від нього потім вкрай складно – мовляв, навіщо заздалегідь створювати собі проблеми? Однак це трохи невірно.

Існують моменти, коли залишати дитину одну категорично не можна. Наприклад, коли вона хворіє, коли болить животик або у неї ріжуться зубки. І якщо вже так сталося, що малюк звик засинати поруч з мамою і татом, спрямовувати його в потрібне русло потрібно повільно, щоб це не завдало дитині стресу.

Привчаємо дитину спати окремо: з чого почати і як діяти?

Трапляється, що батьки взагалі не задаються питанням про те, як можна привчити дитину спати окремо. Зазвичай це трапляється в сім’ях, де дитина спочатку спить в приготованому для неї ліжечку. Однак деякі молоді матусі, які практикують спільний сон, також не особливо переймаються цим питанням.

Насправді, ви повинні розуміти, що легше не буде, а буде тільки важче. Чим старшим стає ваш малюк, тим більше в ньому зміцнюється звичка спати в оточенні батьків. І тим складніше «перенаправити» його на окреме спальне місце.

 

Взагалі, краще не привчати малюка спати з вами постійно. Краще брати його до себе тільки тоді, коли він переносить стрес або хворіє. У цьому випадку малюк буде відчувати себе комфортно, одночасно з цим не привчаючись відпочивати біля батьків постійно. Якщо ж ви вирішили практикувати спільний сон на постійній основі, будьте готові до труднощів, з якими вам доведеться зіткнутися по мірі підростання.

Дитячі психологи і педіатри рекомендують привчати малюка до окремого сну приблизно з шостого-восьмого місяця життя. Саме в цьому віці дитина вже майже не прокидається ночами, оскільки нічні годування стають рідшими або зовсім зникають. Крім того, досягнувши піврічного віку, більшість дітей вчиться перевертатися самостійно, і в окремому ліжечку дитина зможе робити це без сторонньої допомоги і будь-яких ризиків.

У той же час, якщо дитина почне «крутитися» у вас під боком, зростає небезпека травматизму, оскільки ви не можете контролювати своїх рухів у сні. Тому привчати малюка до власного спального місця потрібно саме в цьому віці. Не слід діяти так: сьогодні ви відправляєте дитину спати на самоті, а завтра «шкодуєте» і знову її берете в батьківське ліжко. Мало того, що дитина не зрозуміє, що ви від неї хочете, так ще й почне більш наполегливо вимагати «товариства» біля себе.

Ваші переконання в цьому питанні повинні бути чіткими, твердими і непохитними. Як швидко і найменш травматично привчити дитину спати в своєму ліжечку? Для початку поставте колиску біля власного спального місця, щоб спочатку малюк не відчував себе самотньо і беззахисно. З часом ви будете віддаляти колиску від себе, а незабаром зможете і зовсім перенести її в дитячу кімнату.

Чи готовий мій малюк спати окремо?

Перед тим, як переносити дитину в своє ліжечко на ніч, вам слід переконатися в тому, що вона до цього готова.

Як визначити, чи готовий малюк спати окремо, у власній колисці?

  • Він може проводити час на самоті і грати протягом 10-15 хвилин поспіль;
  • Він не годується вашим грудним молоком або сумішами в нічний час (або нічні годування були зведені до одного разу);
  • Він спить не менше шести годин за ніч;
  • Він вже пройшов етапи прорізування перших молочних зубів, і більше не відчуває жодних турбот з цього приводу (включаючи підйом температури і загального погіршення самопочуття);
  • Він цілком здоровий;
  • Він не відчуває нервового стресу на тлі переїзду в інше місце, розлучення батьків або народження брата / сестри.

Дитину, як ми вже говорили, варто привчати до окремого спального місця м’яко та поступово, але однозначно. У першу чергу, вам доведеться попрацювати над її режимом. Якщо ви станете заколисувати малюка приблизно до 22.00 кожен вечір, незабаром він адаптується до цього часу, і його організм почне готуватися до сну вже з 20.00-20.30 вечора.

Заведіть корисну і приємну звичку, якийсь ритуал, який допоможе дитині налаштуватися на сон прийдешній. Наприклад, співайте колискову, читайте казку або робіть масаж. Так малюк почне розуміти, що настав час релаксації, і можна відволіктися від повсякденних турбот і вражень. Але не затягуйте – всі процедури не повинні займати більше 15 хвилин, інакше малюк і зовсім не захоче «відпустити» вас від себе.

Ще один відмінний спосіб – залишатися біля ліжечка малюка, поки він не засне. Це допоможе йому відчути себе в безпеці, адже його мама поруч.

Денний сон

Деякі батьки задаються ще більш нагальним питанням – як привчити дитину лягати спати вдень?

Дотримуйтеся простих рекомендацій:

  • Відмовтеся від рухливих ігор перед обіднім сном;
  • Враховуйте стан нервової системи дитини (наприклад, якщо вона надто неспокійна, намагайтеся забезпечити повну тишу);
  • Не перегодовуйте малюка перед сном;
  • Будьте поруч з ним – багато малюків засинають тільки в присутності мами, тримаючи її за руку;
  • Не сваріть дитину і не нервуйтеся самі, оскільки так у нього складеться негативна асоціація з денним відпочинком;
  • «Подайте приклад» — вдаючи, що заснули самі;
  • Придумайте який-небудь ритуал, або навіть заохочення за «хорошу поведінку»;
  • Погладьте малюка, зробіть йому масаж;
  • Поговоріть з ним звичайною людською мовою, якщо він достатньо дорослий, щоб розуміти вашу мову. Розкажіть, наскільки необхідний для здоров’я денний відпочинок.

Практично всі ці правила актуальні до питання про те, як привчити дитину спати в садочку. При загальноприйнятому встановленому режимі, у вихователів не виникне проблем з вашим малюком в тиху годину вдень. До того ж, в садку сплять майже всі діти, і «позитивний приклад» буде у малюка перед очима без вас.

Нічні висаджування

Як привчити дитину спати без памперса?

Тут добрі всі засоби, які рекомендують педіатри та «бувалі» матусі. Деякі дотримуються тієї позиції, що не варто багато поїти малюка перед сном, інші навіть дають чадам шматочок хліба з сіллю.

Також слід практикувати висаджування, причому з самого раннього дитинства. Деякі привчають до цього дітей з перших місяців життя, адже висаджування не говорять про те, що неодмінно потрібен горщик. Більшість немовлят справляють нужду, сидячи у мами на ручках над раковиною або тазом. Однак для цього потрібно бути дуже уважною, щоб розпізнати нічні позиви дитини в туалет.

Подбайте також про пелюшки і водонепроникну білизну – на крайній випадок, постеліть махровий рушник, який відмінно вбирає вологу. Дозвольте дитині спати без трусиків і штанців.

В крайньому випадку, дозвольте малюку спати в памперсі «до упору», особливо якщо він мочиться часто і багато. В один момент він прокинеться і сам вимагатиме горщик. Але якщо цього не відбувається до 4 років – варто задуматися і показати малюка лікарю.

Нехай ваша дитина буде щасливою та здоровою!